ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ

Якщо рецензент не впевнений у тому, що його кваліфікація відповідає рівню та напряму дослідження, представленого у статті, він зобов’язаний відмовитися від рецензування.

Зміст рукопису є конфіденційним. Рецензенту забороняється розкривати інформацію зі статті чи обговорювати ще не оприлюднені висновки та рекомендації автора з іншими колегами (винятком є випадок, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації, для чого потрібен дозвіл редакційної колегії).

Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв’язки, якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.

Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб автори і редактори могли зрозуміти, на чому базуються їхні зауваження.

Серйозність звинувачення у плагіаті вимагає від рецензента адекватного та аргументованого обґрунтування власних зауважень. Будь-яке твердження про наявність плагіату або необ’єктивного цитування має супроводжуватися відповідним посиланням (висновки рецензента не мають бути наклепницькими або такими, що дискредитують автора без наявності для цього серйозних підстав);

Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосередній стосунок до роботи, що рецензується; також він повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між поданим рукописом і будь-якою опублікованою статтею.

Рецензент не може використовувати матеріали неопублікованих рукописів у своїх власних дослідженнях без письмової згоди автора. Рецензент зобов’язаний відмовитися від розгляду рукопису, у зв’язку з яким у нього виникає конфлікт інтересів через конкурентні, спільні чи інші відносин з автором або організацією, що має відношення до рукопису.

Робота у науковому виданні вимагає від рецензента високої власної дисципліни, що полягає у своєчасності надання рецензії на статтю та у поважному відношенні до авторів статті.

ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ

Редакційна колегія журналу «Екологічне право» несе відповідальність за рішення, які статті повинні бути опубліковані у виданні. Надіслані рукописи повинні перевірятись на актуальність теми та її значення для дослідників і читачів. Головний редактор може керуватися політикою редакційної колегії журналу, також його рішення має ґрунтуватися на положеннях закону, що забороняє порушення авторських прав і плагіат. Головний редактор може радитися з іншими членами редакційної колегії для прийняття рішення.

Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. У такому разі автор зобов’язаний доопрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.

Редколегія може відхилити рукопис без рецензування, якщо вважає, що матеріали не відповідають профілю видання.

Редакційна колегія повинна без упередження розглядати всі рукописи, надіслані до редакції, якісно оцінити їх, незважаючи на расову, релігійну, національну належність, а також місце роботи/навчання автора (авторів). Редколегія повинна ухвалювати справедливі та неупереджені рішення щодо наукової якості рукописів, незалежні від комерційних чи інших інтересів, і забезпечити об’єктивний процес рецензування.

Редколегія має право вилучати навіть опубліковані матеріали за умов з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики (якщо таке буде юридично доведено). Про факт вилучення матеріалів редакція повідомляє автора, який їх подав, та організацію, де було виконане дослідження.

Редакція зобов’язується не розкривати інформацію про представлений рукопис нікому, крім автора, рецензента (при односторонньому сліпому рецензуванні), а при необхідності – видавця.

У разі подання етичної скарги щодо наданого рукопису або опублікованої статті, головний редактор та редакційна колегія повинні вживати відповідні об’єктивні заходи. Такі заходи зазвичай включають в себе контакт з автором рукопису або статті та належний розгляд відповідної скарги або претензії, проте також може знадобитися звернення до відповідних установ та дослідницьких організацій. Якщо скарга підтримується, слід опублікувати відповідні виправлення, спростування або вибачення. Кожне повідомлення про факт неетичної поведінки слід розглядати, навіть якщо воно надійшло через роки після опублікування.

ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ АВТОРІВ

Дослідження, що подаються до публікації у журналі «Екологічне право», повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.

Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.

Автор представляє в редакцію рукопис статті, що раніше не публікувалася і не переданої в редакції інших журналів. Подача рукописи одночасно в кілька журналів є неетичною і неприйнятна. Це ж стосується перекладу статті на іноземну мову.

Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку. У разі виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.

Автор представляє в редакцію для розгляду статтю, що містить результати оригінального дослідження. Якщо автор в статті використовував роботи або включає в свою статтю фрагменти з робіт (цитати) інших осіб, то таке використання має бути належним чином оформлено шляхом зазначення оригінального джерела в бібліографічному списку до статті.

Автор зобов’язується правильно вказати наукові та інші джерела, які він використовував у ході дослідження та які мали істотний вплив на результати дослідження, в бібліографічному списку. Інформація, отримана з неофіційних (приватних) джерел не повинна використовуватися при оформленні наукової статті.

Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.